#якбыло: Дêнь Русина 2019 «Я світ узрів под Бескідом»

24. юня 2019

Русинськый фêстиваль «Я світ узрів под Бескідом» выдбыв ся у Полянськӱй ОТГ, Свалявщина. Такого ґрандіозного русинського праздника Свалявщина ищи нê віділа. Сись фêстиваль нê пуступат ся никӱлько другым фêстивалям, кутрі прохóдят у нашóму краю. Сято присвячено до Дня Русина выдбыло ся дуже красно. И ôто всьо вшитко блягодаря файнӱй орґанізації и пӱдпоры Ивана Другобицького, Миколы Бобинця и Юрія Продана.

Айбо про вшитко за шаром. В перву óчирідь у 10 годин за київськым часом, в дóмі Полянськóй сільськóй рады выдбыла ся научна кóнференція (круглый стӱл) присвячена 100-річчу входження Подкарпатськóй Руси у состав Чехословакії. Выдбыло ся усьо за чóткóв програмóв. Спиршу ищи до 10 годин выдбыла ся реґістрація учасникӱв конферинції. Дальше голова Крайового Общества Подкарпатськых Русинӱв Микола Бобиниць зачав бисіду и прêдставив учасникӱв и гóстів сього круглого стола. Из нашых подкарпатськых там быв Юрій Продан (голова культурологічного товариства ім О. Духновича), Михаіл Град (голова Спілкы русинськых письменникӱв Закарпатя), Василь Січ, Юрій Мельник, Юрій Шипович, Василь Шетеля (голова всеукраїнськóй орґанізації «Правозахист-Україна»), Микола Жупан (голова Нарóднóй Рады Русинӱв), Степан Сікора и Михаїл Бабидорич. Карпатськых Русинӱв другых дêржав прêдставляли Борислав Сакач (Сêрбія), Петро Мікула (Словакія), профессор и акадимік Канадськóй Кóрóлівськóй акадимії наук Павел Роберт Маґочій (Канада).

Дальше была ôбявлена программа. По нїй первый зачав розказовати «як мадярська теритóрія русинӱв на юг выд Карпат у 1918-1920 роках стала чехословацькóв теритóрійов Подкарпатська Русь» Володимир Фенич.
Пӱсля того, вшиткі учасникы задавали йóму вопросы, на кутрі пак Фенич удпôвідав пӱсля выступу Павла Роберта Маґочія. Сам пан акадêмік розказав пӱдготовлену ним тему «Грегóрій Жаткович – як первый губернатор Подкарпатськóї Руси». Як и чêстованóму Феничу, панови Маґочію тоже задавали вопросы по тêмі розказанӱй профессором.

И так дальше выдбыла ся дискусія. Мушу пувісти, ош дуже много звідань было не по темах нашых історикӱв, айбо ôни итак старали ся дасти на усьо отвіт. Дальше напӱдкониць выступив голова Полянськóй ОТГ пан Дрогобицькый. Вӱн поздоровив усіх учасникӱв из вêликым русинськым праздником и пóубіцяв як будущый дêпутат, зробити вшитко для того, убы Карпатські Русины были вызнані Українóв, котра єдна у світі, нê хоче признати наш народ. Также Иван Иванович зробив заяву, ош у будущóму у Пóляні выдрыє ся музей русинськóй културы, що нê гонно нê радовати. Также вӱн призинтовав давні експонаты, кутрі будут у тóму музею.

Мав слово и голова Народнóй Рады пан Микола Жупан. Мушу пувісти, ош за дóвгый час лише ныні Пôдкарпатські Русины змогли быти вєдно, що мене и дуже радує! Напóслідь Володимир Фенич зробив куртый высновок конферинції и пӱсля того вшиткі учасникы пӱшли на праздничный ôбід.

Дальше была хода покладання косиць ид памнятникови карпаторусинськóму Будитилю Александру Духновичу. Там и зробив ся обращикы пиля памнятника Будитилю. И вже тоды вшиткі пӱшли паровати ся до выступу. Тко куды, но большенство на поле пêред сценóв. Там была дуже празднична атмосфера. Усяды палаткы, де гóсті фестивалю могли файно заїсти мняса, палаткы из сувêнірами, дітóчі качилі. Там зобрало ся дуже много нашых культурных діятилӱв, місного русинського люду и туристӱв.

Нó мушу написати и за негативноє. Мнóгі люди, кутрі были нê місні, межи сóбóв говорили, обзываючи нас сеператистами и ôбсуждали «рóсійськый» флаґ у нашых учасникӱв. Для них я бы порêкомендовав найти пободенку прапора РФ и пóрівняти порядок барв из нашым флаґом. Были и «щирі патріоты», які выдкрыто дуже ся вóзмущали, айбо ôто мелóчі жизни. Каждóму своє.

На зачатку фестиваля пан Бобиниць высловив благодарность Ивану Ивановичу Дрогобицькóму за співорґанізацію. Пан Дрогобицькый пак наградив подякóв Микóлу Миколайовича и пувів, ош як важно, що у Пóляні выдбыват ся сякый важный для нашóї Вӱтчизны фêстиваль.

На сцêні выступило дуже много народных музичный гуртӱв, дуже жаль, ош нê напишу туй вшиткі, бо нê знав всі назвы. Первым співала нам «Бабчина співаночка» и пак в шор за ними выступало ищи дуже много нашых и заґатарных гуртӱв. Порадовали нас співанками Сергій Савчук и Василь Січ. Свóї стихы читав нам гêніальный русинськый поет а также кандидат біологічных наук Володимир Рошко. Стихы Михаїла Чухрана читав завуч Кêрêцькӱвськóй школы, староста Василь Марóвди. Выступив и я (Михаїл Чикивдя) дê-м прочитав свóї скрóмні стихы.

Цілый час фêстиваля была дуже файна, празнична атмосфера. Нич нê мӱг спортити даже и дощ, котрый мало падав. Усьо было дуже красно и менї як поетови было дуже важно и приятно выступити и мати бисіду из нашыми профессорами, співками, поетами и другыми культурными діятилями. Нê мош забывати, ош благодаря Микóлі Поцко мы усі гóнні відіти файні фотоґрафії нашого сята. И на пóслідь годен-ім твердо пувісти, ош вшитко ся удало и для Пóляны сись фêстиваль пӱде лиш на пóльзу!

Михаїл Чикивдя

прочитати щê:
#якбыло: Дêнь Русина 2018
#якбыло: Чехословацька републіка й Пôдкарпатська Русь – четверть стôлїтя вєдно