Азбука Панькевича про русинську бêсїду

18. апріля 2018

Добрі люди ми написали про азбуку уд Івана Панькевича, українського языкознавця, котрый ся інтересував говорами Пôдкарпаття й принимав активну участь у про-українськів “Просвіті”.

Не позеравучи на про-українську позицію, його алфавіт ня заінтересував, й хотів бым, убы честована челядь высловила свої думкы.

Азбука русинської бесіди

(за редакційов І. Панькевича уд 1919 р.)

Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Éé Жж Зз Iі Îî
Йй Кк Лл Мм Нн Оо Óó Ôô Пп Рр Сс
Тт Уу Фф Хх Цц Чч Шш Щщ и ӣ ь ' ’

Познамкы:

  • Éé - “закрытоє Е”
    (вымовляє ся як звук “И” у словах - “дéнь”, “пéнь”, “рéдька”, “вéрхь”…)

  • Îî - “дашкованоє І”
    (хоснує ся переважно на началі слова і вымовляє ся як куртый звук “И” у словах - “Îван”, “Îза”, “îмньа”, “îстина”, “îськати”…)

  • Óó - “закрытоє О”
    (вымовляє ся як закрытый звук “О” у словах - “пóтьа”, “кóньі”, “смóльі”, “пóйте!”…)

  • Ôô - “дашкованоє О”
    (хоснує ся у русинських словах, де корінні голосні лишили ся від старославянського “О”).

    Так, старославянскі слова “конь”, “вол”, “мост”, “поп” і т.д. у русинській версії пишут ся “кôнь”, “вôл”, “мôст”, “пôп” і т.д.

    Айбо їхня вымова зависит уд читырьох головных фонетичных варіанту у русинській бесіді. Такым образом, вже упомянута графема “Ô ô”, Русинами вымовляє ся:

    • 1.Марамороська гуцульщина (часть Рахівщины - уд с.Луг східніше), Марамороськa верховина (Волівщина), Бережанська верховина (Воловеччина), Ужанська верховина (Велико-Березнянщина) як фонема “І” (кінь, віл, міст, піп, гвізд і т.д.);
    • 2.Марамороська гайнальщина (часть Рахівщины - уд с.Луг західніше; Тячівщина, Хустщина, Угочанщина (Севлющина), частина Бережанщини - як фонема “У” (кунь, вул, муст, пуп, гвузд і т.д.);
    • 3.Бережанщина (русинська Берегсащина, Мукачовщина, Свалявщина, Іршавщина) як фонема “Ü” (кüнь, вüл, мüст, пüп, гвüзд і т.д.);
    • 4.Ужанщина (Ужгородщина, Перечинщина, часть Велико-Березнянщини, Пряшівщина) як фонема “Ó” (закрытоє “О”) (кóнь, вóл, мóст, пóп, гвóзд і т.д.).

    Такым образом, пишут Русины єднако(!), а вымовлявут у читырьох(!) варіантах.

  • и - усе мала, бо у русинськўв бéсіді слова на велику “И” не начинавут ся - (йсю функцію виконує графема “Î”).
  • ӣ - усе мала, бо ся графема вымовляєся як фонема “Ы” (быти, жыти, сытий** і т.д.) і нив тоже русинські слова не начинавут ся.
  • ’ - акцент
    (кладе ся над голосным звуком, убы пôдкреслити смысл у даякых граматичных катеґоріях - наприклад: файний - май фáйний (файніший) - мáй файний (мáйфайніший).
  • ’ - апостроф
    (кладе ся в словах у случаю хоснованя їх у ненаголошенўв позиції, коли голосні звукы, часто за русинськов традиційов, выпадавут (будеме - б’деме, добройе вино - доброй’ вино, малойе село - малой’ село і т. д.).

Приклады:

Урывок з книгы “Новелы” Александра Хустa; Новела “Муза” - ориґінал

Мені мнôгі завидять. Особенно розведені колегы. Бывало, по-рôбôті они - у кафе, а я думў, до неї, до мôйôї музы... Вўн замовк из блаженнôв мрійнўстôв на лиці...
×××
У кўнци тыждня выдався теплый, сôнячный динь. Рано, коли-м удопер вызўр, обы прôвітрити комнату, запустити сонце, удчув-ем свіжўсть и запах весны...

Урывок написаный по стандарту Панькевичового алфавіту

Мені мнôгі завидьать. Особенно розведені колегӣ. Бӣвало, по-рôбôті они - у кафе, а йа думô, до нейі, до мôйôї музӣ... Вôн замовк из блаженнôв мрійнôстôв на лиці...
×××
У кôнци тӣждня вӣдався теплӣй, сôнячнӣй дéнь. Рано, коли-м удопер вӣзôр, обӣ прôвітрити комнату, запустити сонце, удчув-ем свіжôсть и запах веснӣ...

Як видиме, главнї розділы - букву ў “поглотила” у ся ô, привычноє і любимоє нами ы ся пише ӣ, а я, є, ю, ї ся пишут через й + соответственна буква.

Радый бым бôв, кібы сьте написали і про другі ґраматикі/алфавіты, котрі ся хоснувут / хоснували на Пôдкарпаттю. Зробив бым пак цикл постўв, де бы сьме згоднотили ушыткі валошні.