іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув

4 Януар '20

30. януара 2020 |

Карпаторусин – кум царя Александра І

Васильови Кукольнику – 255 рōкӯв.
Говорячи про судьбы русинськых ученых, котрі у 19 ст. перебрали ся жити и робити у Росію, не мож забыти Василя Кукольника, чоловіка из академічныма знаниями, кума царя Александра І.

Родив ся Василь Кукольник 30 януара 1765 рока в Мукачові.
Будучный ученый ошколововав ся в Лемберзькуй академії, по чому муг научати на дакулкох кафедрах: Права, Исторії, Математикы, Політичных наук, хоть котрого из давньых и многых новых языкув и літератур.

У 1803—1804 рр. Кукольник выдав на полськум языкови дві роботы: «Dzieło Ekonomiczne», 5 ч. г. и «Dziennik Ekonoraiczny», 12 ч. Ги професор Замостського ліцея, В. Кукольник в 1803 рокови быв кликаный из Австрії Н.Новосильцевым, по наговорови И.Орлая, в Петербург діла возглавленя кафедры Римского права в Педагогійному институтови (товды ищи- Учителськуй гимназії). Айбо кафедра уже была занята, и вун ся согласив выкладати на кафедрі Опытної фізикы, так як ошколованя го было універсалным. Кукольник такой выкладав хімію, технологію и агрономію.

З 1805 рока Василь Григорович читав Римськоє право у Высшому Училищі Правоведеня, фізику и право на публічных курсах про гражданскых чиновникув, римськоє и приватноє право в Главному Педагогійному институті.

28. януара 2020 |

Вун заслужив, абы го тямили!

У Полши, у вариши Краков, недалеко од головного плаца на березі р. Вісла, высочить памнятник нашому краянинови Ивану Гарайді. Там го тямлять и честувуть, а у нас про нього мало тко знає. А быв Иван Гарайда вызнамым лінґвістом, педагогом, товмачом, русинськым просвітительом.

Родив ся Иван Гарайда 29 януара 1905 рока у селі Заричово (Унґ. Австро-Мадярщина, теперь Украйина, Закарпатська область, Перечинськый район). Його отець быв директором містної школы, а дідо по матери Иван Торма, тоже учитель, булше ги 40 рокув занимав ся збераньом устного народного умілства. Завто Иван ищи з малых рокув знав традиції и обряды свого народа, особенно любив народні співанкы и приповідкы.

У 1919 р. Иван Гарайда вєдно из родителями перебрав ся жити у Мадярщину. Там вун закончив гімназію, а из 1924 по 1928 р. учив ся на юридичному факултеті Будапештського универзитета, дустав титул доктора права, айбо юристом ниґда не робив. Поступив на філологічный факултет у Пейчи, а позад його законченя из 1930 по 1934 р. учив ся в Ягелонському универзитеті на філософському факултеті, позад законченя якого преподавав у Ягелонському универзитеті, а также у ліцейови и гімназії г. Краков. Сю роботу перервала Друга світова война. Уєдно из краковськыми професорами 6 новембра 1939 рока быв арестованый гестапом и одправленый у концлагер Саксенгаузен. Страшні условія у концлагерови одбили ся на його здоровлю – и вун тяжко заболів. За ходатайства родичув, мадярськоє правителство добило ся його высвобоженя, и в яри 1940 року Иван Гарайда вернув ся в Мадярщину и перебрав ся жити в Ужгород, де стає директором Подкарпатського Общества Наук (ПОН).

Період из новембра 1940 до 27 октовбра 1944 рока (до прихода совіцької армії) быв майбулш плодотворным у житю И. Гарайды. Тогды вун активно занимав ся научнов, выдавательськов и просвітительсков роботов.

18. януара 2020 |

ІІІ. засіданя «Русин-клуба» одбыло ся в Ужгороді

17 януара у конференц-залі Центра култур націоналных меншин Закарпатя одбыло ся ІІІ плановоє засіданя Сосполної організації «Русинськый културологічный клуб». У роботі «Русин-клуба» на сесь раз участвовав Йосип Резеш, началник управліня націоналностий и релігій Закарпатської обласної державної адміністрації.

Члены «Русин-клуба» на засіданьови заслухали и обговорили звіт Шиповича Юрія, головы клуба, котрый розказав про роботу організації за септембер-децембер 2019 року. Быв наміченый план роботы на януар-март 2020 року. Такой на засіданьови было розділено меже членами організації напрямы роботы клуба, розпозерано календарь знамных и памнятных дат, котрі одзначатимуть ся членами «Русин-клуба в І кварталі 2020 року.

Обговорьовало ся такой звіданя штодо вызнаня русинув окремым народом на Украйині и врахованя сього при шоровому Всеукрайинському переписі людности.

Была вчинена провба у шоровый раз затвердити символіку «Русин-клуба», айбо и на сесь раз меже клубістами не было найдено консенсус, тому договорили ся звіданя одклали на IV засіданя, котроє планувуть провести у кунци марта 2020 року.

18. януара 2020 |

Днесь 170 рокув Юлію Ставровському-Попрадову

Юлій Ставровський-Попрадов родив ся 18 януара 1850 року у с. Спишська Сулина Бардейовського округа у фамилії священника.

Ошколововав ся в Пряшовськуй гімназії, на юридичному и богословському факултетах Будапештського універзитета. Робив парохом у с. Орябина, служником в єпископськуй канцеларії Пряшова, по тому аж до смерти - парохом у с. Чертіжному.

Щи роблячи у Пряшові, Юлій Ставровський-Попрадов просив по смерти свого отця дати му його фару. Айбо єпископ Михаил Товт отказав му и писатель обстав ся без роботы, вже мавучи сімю. Лем по смерти чертежського священника Михаила Бескіда, было му позволено перебрати ся на живот и роботу у Чертіжне.

17 апріля 1879 рока, подавучи заявленя на роботу у Чертіжному, Юлій Ставровський-Попрадов писав А.Добрянському у письмови: «Знаю, ош там, у непосредственнуй близости до Вашого Высокородія, я найду тото душевноє наслажденіє, отсутствіє котрого я туй, у городі, постоянно чувствую, и лем у руському селі можу найти».

01. януара 2020 |

Маєме ищи єдну русинську граматику

Иде у світ ищи єдна граматика русинського языка – граматика Анны Меґелы. На днешный час їх уже є 16 - се кедь раховати од 1768 года, коли у нашому крайови появила ся перша граматика. Єї автор Арсеній Коцак зазначав у вступному слові, што вун поставив перед собов ціль ‒ «написати грамматику зато, чтобы – якъ и всѣ другѣ народы – и „мѣзерны Руснакы“ мали грамматику своего родного языка»
(прим.: Цитую за кн. «Иван Гарайда. Грамматика руського языка», – Унґваръ, 1941, с. 5).

Потому выйшли русинські граматикы И. Фоґарашія, М. Лучкая, А. Духновича, И.Раковського, К. Сабова, Ф.Злоцького, Є. Сабова , А. Волошина, И. Панькевича и в 1941 – граматика И.Гарайды.

У наш час появили ся нові граматисты: Михаил Алмашій, Ігорь Керча, Димитрій Сидор, Надія Печора, Михаил Капраль и др., котрі внесли свою лепту в русинську лінгвістику. Як видиме, русинськых граматик уже є не малоє количество.

И. Гарайда у вступному слові до свої граматикы зазначав: «Написати грамматику такого языка, котрый до сихъ поръ еще не мавъ систематичной грамматикы, есть легкое дѣло... Але написати грамматику письменного языка для такого языка и для такого народа, у котрого до сихъ поръ появилося уже множество грамматик... – ся задача здаєся для каждого , кто симъ вопросомъ занимався, майже нерозрѣшимою».

Анна Меґела сесе добрі розуміє, и завто першоє выданя єї граматикы 2014 года она переробила, дашто змінила и добавила… Теперь діло за русинськов интелигенційов: прийняти, внести якісь поправкы ци осудително розкритиковати...