іҐазета
Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув
Курта істōрія: село Черник
02. септембра 2020

Курта істōрія: село Черник

Про малинькоє село Черник (Свалявськый відик) є дуже мало інформації. Находит ся лише пару скупых, нипōдтвердженых даных. Тōму, хōтїв бы’м исе пōміняти. На даный час у селі є цирьков великомученика Дмитрія, а число людности - приблизно 564 чōлōвік.

Коли было засновано Черник до типирь ни ясно. Вшиткі информаційнї жерела пишут, ож приблизно 300 рōкӯв тōму. У архівных данных, хōснувут ся дві мадярські назвы села «Csernik» тай «Csernek». У 1765. рōцї Черник є хутором Стрōйна.

У Енциклопедії населенных пунктӯв кōмітату Береґ за 1782-1785 рōкы уже є село Черник, а до нього курта характеристика:
– Межує ся из Быстрым, Свалявōв тай Стрōйным;
– Находит ся у берегах;
– Є пōтӯк;
– Хаща густа, ходити по нїй мож лише по позначеных дорогах; Пиля села крячӯвля;
– За селом, путь до Стрōйного нормальный;

Найшōв им архівнї данї, де у 1797. рōцї споминат ся село Черник (Csernik). Тоды Совет губернатōрӯв дав быв пōстанōву приєднати до Свалявы Черник тай Быстрый. Указувт ся и важнї данї, ож того рōку, у Чернику, уже жило 56 чōлōвік.

У первӯй половинї 19. ст. у селі поселили ся євреї. У 1840 рōцї туй жило 4. жидӯв. А у 1880. рōцї іх число выросло до 73 чōлōвік. Айбо уже у 1910. рōцї у Чернику ни ōпстало ся ни єднōй жидӯвськōй фамілії. Мож исе пōвзязовати из тым, ож 3.км выд села находила ся на много май велика розвинута (пōрівняно) Свалява.

Из переписом людности пōлучавут ся ни великі проблемы. При Чехословакії, хōть и быв Дусинськый ōкружный нотаріат, айбо Черник выдносив ся до Стрōйного, тōму у результаты Стрōйного были включинї и данї Черника.

Айбо ни є исе біда, бо проводив ся ищи и релиґіозный перепис за 1941 рӯк. Тай уже было ōфіціальноє число людности – 362 чōлōвік.

Тоды уже Черник выднесли до Свалявы. Якраз ся тоды кӯнчила адміністративна реформа в Подкарпатськōй Териттōрії (бывша Подкарпатська Русь анексована Мадярщинōв, у 1939. рōцї) Мадярського кōрōлӯвства. Результаты перепису: 4. римокатоликы, 1. реформатор, 3. православнї и 354 греко-католикӯв. Мож придположити, ож 357. чōлōвік были русины, а остальнї мадяре.

Інтересный є языковый перепис. Там записовали свōю рӯдну бисїду тай иншу (чужу) бисїду, кōтру знавут. Пōлучив ся такый результат:
– Мадярська – 35;
– Німицька – 4;
– Русинська – 360;
– Ідиш – 1;
– Чиська – 8;
– Руська – 1;

Быв и перепис ошколованости за 1930 рӯк. Тоды у Чернику жило 298 чōлōвік, 55 из них были ниписимнї, а 73 кӯнчили хыба єден клас. 4 класӯв школы выдучило ся 63. чōлōвік, 6. класӯв – 54. чōлōвік; 8 класӯв – 48 чōлōвік

Дале иде бисїда за серидню старшу шкōлу. 4. класы выдучило ся 4. дїти, а 8 класӯв – 2.

У 1930 рōцї, у Чернику, были зареґістрованї 2. пӯдузятникы. Єден Турок Мигаль, котрый мав готел и продавав доган, другый Фізер Микула, што мав млин тай бōвт.

Сяка курта истōрія малинького села Свалявщины. Надію ся, ож из часом и ися информація буде ся допōвньовати, ож удасть ми ся найти ищи якісь історичнї данї.

Мигаль Чикивдя