rueпортал словник ґазета ґраматика
Актуално:

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца
27. фебруара 2021
 | 
Степан Сікора

Пройшло вже почти девять рокув од дня, як великый русин, народный малярь Украйины, лауреат державної премії им. Т. Шевченка пушов у вічность… Час проходить, фест ся забывать: много трафункув житя, які колись виділи ся нам піціцькыма, на днесь поражавуть свойов значимостьов…

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца
21. фебруара 2021
 | 
Юрко Капац

Звіданя: Што є дїля тебе рӯдна бисїда?

 Звіданя: Што є дїля тебе рӯдна бисїда?
07. фебруара 2021
 | 
Александер Хуст

«Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя

 «Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя

Інтервю

90-рӯча Володимира Микиты – інтервю

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

Старік Поллок (Lemkowithhistory) за себе, YouTube и RLS

«Дарабчикы душі» Мигаля Чикивдї – інтервю за нōву зберьку

Спеціал: Мигаль Кушницькый

Юрій Шипович за Алманах и ни лем (інтервю)

Сохташ

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Руснацькый сохташ – Вōдōщі

Руснацькый сохташ – Бабин вичур

Руснацькый сохташ – Щедрый вичур

«Чудо Сятого Николая» – Руснацькый сохташ на Микулы

«На Андрія пōвōрōжу» Руснацькый сохташ – Андрія

Особнōстї

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Олені Рудлōвчак – 102 рокы

90-рӯча Володимира Микиты – інтервю

Русинська родина – житя Карпаторусинӯв через обєктив фотомештера Романа Пищальника

Живот основателя ґрафічного поп-арта – кым быв Енді Варгол?
Реклама
Убраноє відео
Сьогомісячноє

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

14. фебруара 2021
 | 
Юрій Шипович
 | 

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Русинська родина – Володимир Микита

09. фебруара 2021
 | 
Редакція
 | 

Русинська родина навщявила леґендарного русинського маляря, котрый лем нидавно удсятковав свӯй 90. юбілей.

Походы Римлян до околиць Королева

05. фебруара 2021
 | 
Михайло Чухран
 | 

Попалася ми ся в рукы малознана широкуй публіці книга «Очерки по истории географических открытий» проф. Магідовича І.П., выдана в Москві (вид. «Просвещение», 1982). У гл.7 «Римляни в Центральнуй Європі, Азії тай Африці» находиме интересноє описованя походув римськых войськ у Верхньоє Потисся.

Олені Рудлōвчак – 102 рокы

01. фебруара 2021
 | 
Юрій Шипович
 | 

Вызнамнуй украйинськуй изглядателци з Пряшова, етнічнуй русинци, котра ся родила в Мукачові, Олені Рудловчак (у дівоцтві – Микита) 1 фебруара мало бы быти 102 рокы.

Се неєднобока постава в ученому світі карпатського регіона, котра зачала свуй путь ги русофілка, а дале стала на тверді украйинські позиції. Й обставала ся она на них аж до самої смерти, так и не принявши идеї русинства.

90-рӯча Володимира Микиты – інтервю

01. фебруара 2021
 | 
Юлія Шипович
 | 

Имня чоловіка, до котрого мене на сесь раз одправили «сконтактовати», побило всі мої очікованя. Єдно слово – Микита. Всі, тко из корінных подкарпатцюв може чути вадь видіти, по любому, десь-колись чули про сього челядника ци виділи його картины.

Старші статї

Руснацькый сохташ – Вōдōщі

19. януара 2021
 | 
Юрій Шипович
 | 

Се сято припадать на 19 януара. Оно має дакулко назв: Водощі, Богоявленя, а такой день Хрещеня Исуса Христа. Оно суто християнськоє, приуроченоє хрещеню Исуса Христа в ріци Иордань Иоаном Предтечов. Пузніше од сього сята зародила ся така обрядово-сохташна тра­диція, як осячованя самої воды.

Руснацькый сохташ – Бабин вичур

18. януара 2021
 | 
Юрій Шипович
 | 

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Руснацькый сохташ – Щедрый вичур

13. януара 2021
 | 
Юрій Шипович
 | 

Щедрый вечур – се переддень старого Нового рока, вун припа­дать на именинноє сято Меланкы (13 януара). А Щедрым называ­вуть го тому, бо, на одміну од пусного Сятвечора, туй майже вшиткоє їдіня порзноє (мнясноє). Од Сятвечора лишавуть ся лем єден хліб-карачун з свічков посередині й бобалькы.

Новорӯчні вінчовалні образчикы по-руснацькы

31. децембра 2020
 | 
Юрко Капац
 | 

На пōрōгу нōвōї декады, авадь што дав Руснакам 2020. рӯк

28. децембра 2020
 | 
Юрко Капац
 | 

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

20. децембра 2020
 | 
Юрко Капац
 | 

Бізӯвно вшыткі сьме чули за таку орґанізацію ги «Wikipedia», майвелика інтернетова енціклопедія, де годни сьме найти безмала вшытко, што нас інтересує. Тай бізӯвно вшыткі знаєме, же суть вшелиякі языкōві верзії Вікіпедії. Є анґліцька, нїмицька, рōсійська, украйинська, мадярська… Общо знама енціклопедія має 314 языковых верзій и веце ги 300 из них суть актівні – над нима ся штоденно трудять «вікіпедішты», так называвуть дописовачӯв статий. Тото вшытко сьте навірно знали, айбо ци знали сьте, же межи тыма 300 актівныма вікіпедіями є и наша – русинська?

«Чудо Сятого Николая» – Руснацькый сохташ на Микулы

18. децембра 2020
 | 
Юрій Шипович
 | 

Творити дітьом «чудо» – характерный признак простонародного воспитаня. Сесь признак з давньых часув закладеный в основу многых нашых обрядово-сохташных традицій, што приурочовали ся до вшилякых церковно-родинных сят. Май такых, як именины, Руздво, Новый рук, Великдень и другі. Та ци не єдным из майчеканых дітворов сят быв день Николая.

Архів
Из Вікіпедії

Звонимир Няради

долноземскый русинськый поет и літературный критик.
Читати на Wiki

Реклама
Наш Facebook
RUE \\ Русинськый портал
Далші удкликованя
«Наша Ґазета» – карпаторусинськый медіа-портал.

2021 rueпортал