Наші недругы–русинофобы, твердят, ош нас, русинÿв ниє, мы - украинці а язык наш лиш діалект украинського, тому и не кодифікованый. Айно, наш русинськый язык (а не діалект!) ищи усе не кодифікованый. Кодифікація языка трактуєся лінгвістами, як нормалізація – установка языковых норм (граматичных, синтаксичных морфологичных, словообразовательных, орфоепичных, лексичных), приведеня їх у систему и закріпленя у граматиці, правописі, словарях.
Наші недругы–русинофобы, твердят, ош нас, русинÿв ниє, мы - украинці а язык наш лиш діалект украинського, тому и не кодифікованый. Айно, наш русинськый язык (а не діалект!) ищи усе не кодифікованый.
Кодифікація языка трактуєся лінгвістами, як нормалізація – установка языковых норм (граматичных, синтаксичных морфологичных, словообразовательных, орфоепичных, лексичных), приведеня їх у систему и закріпленя у граматиці, правописі, словарях.
Мы ни задарь много говориме про кодифікацію. Кодифікація свойыми результатными документами – граматикôв, правописом, словарями покладе основы для твореня и розвитку літературного языка, покÿнчит из анархійôв у языкови,коли каждый говорит и пише як му ся хоче.
Значит кодифікованый язык ото такый, котрый має, приняті обществом образованых людий тай народом, граматику, орфографію тай орфоепію – результатні документы кодифікації.