rueпортал словник ґазета ґраматика
Актуално:

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Пройшло вже почти девять рокув од дня, як великый русин, народный малярь Украйины, лауреат державної премії им. Т. Шевченка пушов у вічность… Час проходить, фест ся забывать: много трафункув житя, які колись виділи ся нам піціцькыма, на днесь поражавуть свойов значимостьов…

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Звіданя: Што є дїля тебе рӯдна бисїда?

Звіданя: Што є дїля тебе рӯдна бисїда?

«Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя

«Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя
Реклама
Убраноє відео
Сьогомісячноє

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Русинська родина – Володимир Микита

Русинська родина навщявила леґендарного русинського маляря, котрый лем нидавно удсятковав свӯй 90. юбілей.

Походы Римлян до околиць Королева

Попалася ми ся в рукы малознана широкуй публіці книга «Очерки по истории географических открытий» проф. Магідовича І.П., выдана в Москві (вид. «Просвещение», 1982). У гл.7 «Римляни в Центральнуй Європі, Азії тай Африці» находиме интересноє описованя походув римськых войськ у Верхньоє Потисся.

Олені Рудлōвчак – 102 рокы

Вызнамнуй украйинськуй изглядателци з Пряшова, етнічнуй русинци, котра ся родила в Мукачові, Олені Рудловчак (у дівоцтві – Микита) 1 фебруара мало бы быти 102 рокы.

Се неєднобока постава в ученому світі карпатського регіона, котра зачала свуй путь ги русофілка, а дале стала на тверді украйинські позиції. Й обставала ся она на них аж до самої смерти, так и не принявши идеї русинства.

90-рӯча Володимира Микиты – інтервю

Имня чоловіка, до котрого мене на сесь раз одправили «сконтактовати», побило всі мої очікованя. Єдно слово – Микита. Всі, тко из корінных подкарпатцюв може чути вадь видіти, по любому, десь-колись чули про сього челядника ци виділи його картины.

Старші статї

Руснацькый сохташ – Вōдōщі

Се сято припадать на 19 януара. Оно має дакулко назв: Водощі, Богоявленя, а такой день Хрещеня Исуса Христа. Оно суто християнськоє, приуроченоє хрещеню Исуса Христа в ріци Иордань Иоаном Предтечов. Пузніше од сього сята зародила ся така обрядово-сохташна тра­диція, як осячованя самої воды.

Руснацькый сохташ – Бабин вичур

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Руснацькый сохташ – Щедрый вичур

Щедрый вечур – се переддень старого Нового рока, вун припа­дать на именинноє сято Меланкы (13 януара). А Щедрым называ­вуть го тому, бо, на одміну од пусного Сятвечора, туй майже вшиткоє їдіня порзноє (мнясноє). Од Сятвечора лишавуть ся лем єден хліб-карачун з свічков посередині й бобалькы.

Новорӯчні вінчовалні образчикы по-руснацькы

На пōрōгу нōвōї декады, авадь што дав Руснакам 2020. рӯк

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

Бізӯвно вшыткі сьме чули за таку орґанізацію ги «Wikipedia», майвелика інтернетова енціклопедія, де годни сьме найти безмала вшытко, што нас інтересує. Тай бізӯвно вшыткі знаєме, же суть вшелиякі языкōві верзії Вікіпедії. Є анґліцька, нїмицька, рōсійська, украйинська, мадярська… Общо знама енціклопедія має 314 языковых верзій и веце ги 300 из них суть актівні – над нима ся штоденно трудять «вікіпедішты», так называвуть дописовачӯв статий. Тото вшытко сьте навірно знали, айбо ци знали сьте, же межи тыма 300 актівныма вікіпедіями є и наша – русинська?

«Чудо Сятого Николая» – Руснацькый сохташ на Микулы

Творити дітьом «чудо» – характерный признак простонародного воспитаня. Сесь признак з давньых часув закладеный в основу многых нашых обрядово-сохташных традицій, што приурочовали ся до вшилякых церковно-родинных сят. Май такых, як именины, Руздво, Новый рук, Великдень и другі. Та ци не єдным из майчеканых дітворов сят быв день Николая.

Архів
Из Вікіпедії

Звонимир Няради

долноземскый русинськый поет и літературный критик.
Читати на Wiki

Реклама
Наш Facebook
Далші удкликованя