rueпортал словник ґазета ґраматика
Актуално:

Великодный шōвдарь – верш за руснацькых Великдинь

Презентуєме Вам верш знамого руснацького писателя Володимира Рошка за великодный шōвдарь.

Великодный шōвдарь – верш за руснацькых Великдинь
Реклама
Убраноє відео
Старші статї

Петьо Оринич за штучный інтелект бисїдуючый по-лемкӯвськы

Ачий каждый из нас хōть раз хосновав даякый тōвмач (переводчик), тай бізӯвно чули сьте за самый пōпуларный — Google Translate. Сякі проґрамы сут дуже ни простым софтваровым матаржиньом, тото цїлый комплекс помотаных структур даных, текстӯв, слӯв. Над ними ся трудит ни мало люди.

Карпаторусинська хыжа – історичный опис

Де жити и што істи – исе май главнї проблемы, кōтрі были у нашōй чиляди. Давно ся и побирали май часто позад земли тай достатку, ни позирали на любōв. Ищи до того, кōй ся пара побере, та треба было рішити, де ōни будут жити, тай из кōтрōї землі тот живӯт буде. Найліпше было муровати свōю хыжу, бо инак, было читаво проблем. У єднӯй хыжи было много чиляде, та ліпше было мати своє опшаря. Родина пак и помагала. Усі тко чим годен.

«Я став малярьом на бесіді з верховинськым селом» – у споминку на карпаторусинського маляря Юрія Герца

Пройшло вже почти девять рокув од дня, як великый русин, народный малярь Украйины, лауреат державної премії им. Т. Шевченка пушов у вічность… Час проходить, фест ся забывать: много трафункув житя, які колись виділи ся нам піціцькыма, на днесь поражавуть свойов значимостьов…

Звіданя: Што є дїля тебе рӯдна бисїда?

21. фебруара 1952 у варошови Дака (днишньый главный варош Банґладеша) у часї мирнōї демонстрації за право хосновати банґладешську бисїду на ōфіційнōму урōвньови дӯйшло ид насилностям из бока пакістанськōї пōліції, резултатом котрых стала смирть дакӯлкох студентӯв-демонстрантӯв.

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Русинська родина – Володимир Микита

Русинська родина навщявила леґендарного русинського маляря, котрый лем нидавно удсятковав свӯй 90. юбілей.

«Діалоґ» – драма за фурташноє звіданя

Невелика єдноактова драма «Диалог» Александера Хуста (Александера Купара) трафила ми у рукы десь у другуй половци октовбра 2020 року. Хоть она фест нагадує пєсу украйинського драматурга Миколы Куліша «Мина Мазайло»: тот же языковый вопрос и конфлікт на ньому у середині сімї – айбо карпаторусинськый автор максимално поберовав туй озвучити вічноє звіданя самоидентифікації корінных подкарпатцюв.

Походы Римлян до околиць Королева

Попалася ми ся в рукы малознана широкуй публіці книга «Очерки по истории географических открытий» проф. Магідовича І.П., выдана в Москві (вид. «Просвещение», 1982). У гл.7 «Римляни в Центральнуй Європі, Азії тай Африці» находиме интересноє описованя походув римськых войськ у Верхньоє Потисся.

Олені Рудлōвчак – 102 рокы

Вызнамнуй украйинськуй изглядателци з Пряшова, етнічнуй русинци, котра ся родила в Мукачові, Олені Рудловчак (у дівоцтві – Микита) 1 фебруара мало бы быти 102 рокы.

Се неєднобока постава в ученому світі карпатського регіона, котра зачала свуй путь ги русофілка, а дале стала на тверді украйинські позиції. Й обставала ся она на них аж до самої смерти, так и не принявши идеї русинства.

90-рӯча Володимира Микиты – інтервю

Имня чоловіка, до котрого мене на сесь раз одправили «сконтактовати», побило всі мої очікованя. Єдно слово – Микита. Всі, тко из корінных подкарпатцюв може чути вадь видіти, по любому, десь-колись чули про сього челядника ци виділи його картины.

Руснацькый сохташ – Вōдōщі

Се сято припадать на 19 януара. Оно має дакулко назв: Водощі, Богоявленя, а такой день Хрещеня Исуса Христа. Оно суто християнськоє, приуроченоє хрещеню Исуса Христа в ріци Иордань Иоаном Предтечов. Пузніше од сього сята зародила ся така обрядово-сохташна тра­диція, як осячованя самої воды.

Руснацькый сохташ – Бабин вичур

Тот, тко честує свуй край, свої коріння, з радостьов тямить про «Бабин вечур» (18. януара) – сохташ, котрый образно розкрывать духовный світ нашых предкув у їх буденных и сятковых зимовых загурах.

Архів
Из Вікіпедії

Штефан Крушко

културный и сполоченськый дїятель.
Читати на Wiki

Реклама
Наш Facebook
Далші удкликованя