rueпортал словник ґазета ґраматика

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Руснацькый сохташ – Стрітеніє

Матеріал Юрія Шиповича за сохташ Карпаторусинӯв на Стрітеніє (Стрітеня, Грумовицї).

Всокоченый правопис автора

Кедь на Стрітеня снігом сіє – ярь дощиком зарясніє

(За книгов Юрія Чорія «Ой роде наш красний… обрядово-звичаєві традиції Закарпаття»)

По руздвяно-новоручных сятках тихо подбирать ся фебруар. У народі казали: «Фебруар – норовистый бетярь: на дворі морозить, а по хыжах веселить», вадь «…на дворі щипать, а в хыжах веселить». Говорило ся про мнясниці й одновленя вечорниць. Напомниме, же вечорниці – осінньо-зимовый сохташ, котрый ся зачинать по Покрові, а перед Руздвом на дакотрый час заперать ся. По сятах (після 19 януара) обновлять ся й по хыжах изясь чувуть ся веселый сміх и фіґлі. Мнясниці зачинавуть ся з Водощ й держать до зачатка великоднього поста. Се час сватанок и свальбовань: «Цілоє літо милованя, а у Мнясници – свальбованя».

15 фебруара маєме сято Стрітеня (Стрітеніє, Срітеніє, народноє – Громниці – Ю.Ш.). У сесь день, за сохташом, зима ся стрічать з ярьов и одступать ся, давучи юй путь. Хоть мнясниці держать дале, айбо вечорниці ся заперавуть аж до другых Покров. Челядь ся готовить до ярьованя. Молодеж робить «складчину» и чинить гостину на честь запертя вечорниць: «Прийшли Громниці – прощай, вечорниці».

На Стрітеніє по церквах сятять свічкы. И не лем церковні, а и пренесені з дому. Сячені свічкы сокотили и хосновали: нима лічили, боронили ся од злых сил и тд. Приміром, запальовали пиля ворут, обходили обыстя, выпікади хресты над дверима, оболоками, на герендах, жебы ся всокотити од нечести. Віровали: зло поруг їх хыжи не переступить. Дівочкы-одданиці гадали на розтопленому воскови, а старі жоны хосновали сячені свічкы при змываню уроченых и тд. За помочов обкурьованя дымом сяченых свічок хліва й хыжи лічили, штобы «…смерть не мала моцы жалю завдати и челядь (маргу) стинати…» Давали сю свічку в рукы, кедь челядник довго вмирав, єї палили – кедь збирала ся буря, штобы дым «громы од хыжи одвертав».

Сяченов свічков обкурьовали возы и другу ґаздувську серсаму перед оранков «бы єї тепло у борозду лягло», а маргу – перед паслом «бы тепло коровку берегло, вымя держало й молочком наливало». Йдучи у вандрованя челядник брав з собов сячену свічку.

По Стрітеню брали ся за обрізаня саду. З сьым не затяговали, бо чим дале, тим булше роботы та и обрізати сад май пуздно не рекомендовало ся: «До Стрітеня лиши дерева спати, а по Стрітеню – мож обрізати», а у пузню ярь «дереву вже болить, зріжеш галузу – просльозить!» Зачинали харити по загородах: збирати й палили тогоручноє быля, робити на млаковитых містах дренажі и тд.

Предкы на сесь день по поведінці медвідя опреділяли, яков буде ярь: кедь погода хмураво-студена, айбо медвідь заламує своє житло – ярь буде ранньов, кедь тепла, сонячна, айбо медвідь, видячи свою тінь, навертать ся у барлогу - зима щи побуде.

Дуже много повірюв, поязаных з громом. Кедь зачинало гриміти до Стрітеня, то се ся раховало злим знаком. «Грум лем товды просыпає ся, коли зима з ярьов стрічає ся». Тому друга назва Стрітеня – Громовиця. Зачинать з теплых краюв навертати ся птиця: «Прийшли Громниці – навертавуть ся птиці». Тому быв сохташ розвішовати годувниці и гніздища по деревах, абы потята мали куда ся навертати.

Пчолярі в сесь день прислухали ся до вуликув: кедь пчолы загудуть – ярь близько. Они позирали й за ріков: «Кедь дасть тріщину лед – рук буде багатий на мед», «Кедь мороз полівив – пчолу у поле заманив».

З Стрітеньом поязано само булше приказок:

  • Громниця проснула ся – зима минула ся.
  • Прийшли Громниці – збудили землицю.
  • По Громниці не є вже санниці.
  • Кедь Стрітеня у воді – Паска буде на леді.
  • Кедь на Стрітеня дош иде – ґазду в роци скрута жде.
  • Кедь на Стрітеня мряка – не просохне літом млака.
  • Кедь на Стрітеня гуска ся напє з слілу воды – ґазда зазнає фест біды.
  • Кедь на Стрітеня мороз и погода смутна – буде рання весна.
  • Кедь на Стрітеня снігом сіє – ярь дощиком зарясніє.
  • Кедь на Стрітеня дощ – буде скоро з щавы борщ.
  • Кедь на Стрітеня метелиця – ярь не скоро стелить ся.
  • Кедь на Стрітеня просохло од вітрув – чекай ярь за сорок днюв.
Далші статї из катеґōрії Сохташ читайте за удкликованьом
Реклама