rueпортал словник ґазета ґраматика

Руснацькый сохташ – Благовіщеня

Руснацькый сохташ – Благовіщеня

Матеріал Юрія Шиповича за сохташ Карпаторусинӯв на Благовіщеня. Другі публікації на тему сохташа годни сьте прочитати за удкликованьом – Сохташ

Благовіщеня (7 апріля) - головноє сято апріля. Оно ся честує церковльов й є багатым на сохташны традиції. В сесь день сонце «играє», сходячи з-поза гор. Бог благословляє землю и всякоє «диханіє» в нюй, од чого, за вірованьом, пробужувуть ся гады, ящуркы, жабы, мурашкы й вылізавуть из зимовых прятанок на верьх земли. Кедь не вылізуть, то, за переказами, їм прийде ся перебывати там аж до другого Благовіщеня.

Ґазды в сесь день выпускали з курникув, хлівув и куч усю живность, бы погуляла на волі, славлячи Бога й просячи серенчи-долі своєму ґаздови. Выганяли щи й пса з мацуром, бы «вчули ярь». Марзі обоязково давали полизати мало соли й попити соленого пойла, «абы марга добре в хліві жвала и смак паші чула». Деякі на Благовіщеня несли од церрковли зерно-насіня, штобы го посятити перед тим, як у землю верчи. Потому то зерно змішовали з иншым посівным матеріалом. На многых селах ґазды у переддень Благовіщеня выходили в царину, довидка готовили там грядку и высівали ранню капусту, вірячи, же насіня зойде, ги «вранішньоє сонце», и головкы тоже наростуть великі, ги сонце.

Дівкы на дакотрых селах йшли в ліс, на березові толокы. Там трясли березу, зрывали з неї заушниці й несли домув. Тоты заушниці потому розмітовали по грядці з посівом капусты, сподівавучи ся, што розсада од того буде добре рости. Пиля церковли ци в царині на Благовіщеня дівкы часто вели хороводы, танцьовучи так званый «кривый танець». «Кривый», бо танцьовали мотузиком меже вербовыма прутиками, устромленыма в землю зигзагоподобно єден до другого.

Пчолярі до сього дня обоязково выставляли уликы на пасіку, кедь не зробили се май скоро - на Олексія (30 марта). Ґазда-пасічник старав ся на Благовіщеня не переступити межу свого обыстя, бы пчолині рої не втікали. Коли ся выройовали з вулика, пасічник позирав лем на землю, «абы рої низько сідали».

В церкві на Благовіщеня сятили проскуру (дору). Єї дуставав каждый, тко быв на службі. Даякі вірникы ту дору не промокали, а сокотили дома за сятыма образами. Тоты, што были пістряговаті вадь мали бородавкы, йшли в сесь день довидка глядати сніг по зворынах. Найшовши го, вмивали ся тим снігом, приказувучи: «Як сесь сніг скоро щезне, так бы з мене й пістрігы (бородавкы) щезли!»

Після Благовіщеня у царинах зачинала ся масова сівба ярых култур. Казали: «До Благовіщеня земля спочивать - на літо сил ся набирать». А коли вже Благовіщеня прийшло - «Ори, сій, хоть бы борознов текло!» А щи приповідали: «По Благовіщеню птиці вже гнізда не вють, а яйця несуть», «Хоть на Благовіщеня земля й гола, айбо зиму зборола».

Быв сохташ: яка погода на Благовіщеня, така буде й на Великдень. Кедь на Благовіщеня в полях щи сніг - літо буде неврожайным. Кедь на Благовіщеня рано туман - на паводок. Кедь на Благовіщення дощ - буде добрый урожай на жито, кедь гроза - на тепле літо и врожай бобовых, май - гороху, кедь мороз - на врожай огуркув й грибув-горчиць, кедь мокро - рук буде врожайным на грибы.

Далші статї из катеґōрії Сохташ читайте за удкликованьом
Реклама