rueпортал словник ґазета ґраматика

Старік Поллок (Lemkowithhistory) за себе, YouTube и RLS

Старік Поллок (Lemkowithhistory) за себе, YouTube и RLS

Бӯлшина обывателюв Пӯдкарпатя бы бізӯвно ниґда и ни пōдумали, ōж там за Атлантиком и у наші дны жыє чилядь, котра тямить своє карпаторусинськоє кōріня. Ōж жыє там чилядь, котра честує културу предкӯв и інтересує ся історичнōв ōтцюзнинōв си.

Тай тоты, што чули за далекых си краянӯв, навірно думавуть, же вшытко їх честованя културы спочивать у співаню співанок а їдїню перогӯв. Айбо, ги знавуть у нас казати, опак є правда. И у типирїшньый час там суть мōлōді люде, кōтрі ся старавуть вшелияко пōпуларізовати нашу істōрію, старавуть ся всокотити свōю дїдузнину и рōблять нималый дараб роботы дїля розвоя нашōї наспӯлнōї културы.

Днишньоє інтервю є якраз из єдным из такых молодых люди – автор ютуб-канала Lemkowithhistory Старік Поллок.

Старіку, дїля тых, ко за тя щи ни чув, вадь щи ни докӯнця рōзуміє, ко-сь, представ ся. Вӯдкі-сь, кӯлко ти рōкӯв?

– Звати ня Старік Поллок и єм Карпаторусин-Америчан из Мінесоты. Май много чиляди ня знає позад мого ютуб-канала Lemkowithhistory, айбо коло того-м ся щи дакӯлко раз публіковав у вшелиякых пōлітичных новинках такых, ги «NewEasternEurope».

Маву 20 рōкӯв, сам им из двōйвароша (аґломерації) Мінеапōліс–Сент-Пол. Мōї предкове были частьōв руснацькōї ґрупы из нидалекого холдінґфордського відика.

Предкове ми міґровали главно из пряшӯвського відика, айбо мав им у файтї и люди из Лемковины и Пӯдкарпатя. Айбо ни лем карпаторусинськых предкӯв маву родоводови, є там чилядь ай из Западнōї Азії и Централнōї Европы.

Які маєш залюбы? Што чиниш, кōй маєш фрай?

– Мōї главні залюбы суть біціґльованя а бокс. Лїтом знаву набіціґльовати и бӯлше ги 100 міль [~ 160 км] за тыждинь. На бокс хōджу каждый динь, безмала, круглый рӯк. Окрем того інтересуву ся ґеопōлітикōв, люблю старі дōкументалні філмы, тай пораз знаву написати даяку курту горорōву новелу.

Як ись ся дӯзнав, ōж ты Русин? Было то через фамелію?

– У фамелії ми ся векшынōв прикапчовали ид Пōлякам вадь Словакам. Дїдо ми, котрый ся родив у 1920. роках казав, же так было май легко ся засвойити межи другōв чилядьōв. Айбо вӯн фурт знав, же є кымись другым. Родакы самі му упōвіли, же ōни суть другі, лем уже ни тямив д кōму конкретно ся тогды капчали, ци ид Руськым, ци д Білорусам, ци д Украйицям…

А я ся зачав тым інтересовати коло рōку 2017, кōй им побзерав відео Джона Ріґеттї за америцькых Русинӯв. Тогды-м щи ни быв дōкус увіреный, ни знав им из якых конкретных міст міґровали мōї предкове, аж пӯд кониць 2019. рōку-м у тото нурнув май глубоко, бы дӯзнати ся май детално за тоты міста.

И ци вдало ти ся дӯзнати ся конкретні міста, вӯдкі ти были предкове?

– Бӯлшина міґровали из міст попиля села Тихый Пōтӯк, што на Словаках, пак знаву за предкӯв из лемковинськōї Тарнавкы и из восточного Пӯдкарпатя, бізӯвно из попиля Хуста.

Перейдім д твōму каналови. Як тай коли ти прийшла ідея вчинити свӯй канал?

– Моє первоє відео-м зачав ріхтовати у фубруарови 2020. Дуже ня ōдуховила робота Джона Ріґеттї и the Timo Foundation «Карпаторусинськый културный вывōй». Мав им тогды тїсный час, и накручованя відей, мож упōвісти, было то, што ня держало при дōбрӯй дяцї. Кōй им выдав відео «ЗАБЫТОЄ», та так ги бы ми камінь из сирдця упав.


«ЗАБЫТОЄ» – відео из канала Lemkowithhistory


На YouTube канал «Lemkowithhistory / Лемко з історіёв» ся на днишньый динь пӯдписало веце ги 2,7 тысяч чōлōвік.

Які главні темы твойих відей? Вшыткі суть даяк повязані из Руснаками?

– Векшына творбы розказує за вшелиякі епізоды из карпаторусинськōї істōрії, айбо попиля того-м годин вчинити поєдно відео из даякōв філозофськōв тематікōв.

Яка реакція у чиляди на твōї відеа, слїдиш за тым даяк?

– Так, ги ся и чекало – дуже неґатівні реакції уд Украйинцюв, и вцїлōму пōзітівна уд нашых люди. Из відеами на філōзōфську тематіку пораз ни соглашавуть ся мōї позерачі из Америкы, айбо наопак Руснакам из Европы ся люблять. Зась мōї істōричні відеа позеравуть главно Русины из Америкы, та тото мало выглажує вшытко. Сам им доста кōмунікабелный чилядник и часто веду діскузії из свōйōв авдітōрійōв. Мадяре, Словакы и Рōсіяне тоже твōрять пōрядōчный дараб мойих позерачӯв.

Ни так давно-сь вчинив відео из Мигальом Кушницькым а Томашом Калиничом, фатьовами из Пӯдкарпатя, інтересантно, же-сь там ни пӯдло приказовав по-нашōму, кӯлко уже ся учиш бисїдовати по-руснацькы? Які ид тōму хōснуєш матеріалы, книгы?

– По-руснацькы ся учу вже дись 5 місяцюв. Є тяжко прōвбōвати учити ся бисїду, кōй ни маєш из кым си заприказовати, окрем мōї ōблюбленōї ґрупы на діскордови [бисїда за руснацькый діскорд-сервер]. Айбо уже видко даякый проґрес. Учу ся главно из книгы Пола-Роберта Маґōчія «Бисїдуйме по-русинськы», тай позераву вшелиякі русинські відеа.

Лем пару днӯв як ись запустив далшый проєкт – Общество Русинськой Літературы (Rusyn Literature Society), розкажи дашто за тото…

– Новый проєкт є дōступный за веб-адресōв rusynsociety.com, де найдете удпōвідї на пōвно звідань, айбо кидь курто, та иде, мōж упōвісти, за інтернет-выдавателство. Хōтїли бы сьме выдавати 10 публікацій каждый місяць. 5 по-русинськы и 5 по-анґліцькы. Будуть два тіпы публікацій – назоры и класічна белетерія (новелы, пōвідкы). Вшытко ся буде даяк тыкати карпаторусинськōї темы. Загнати свōю рōбōту годин каждый, айбо ни вшытко буде ся прийимати. Інтереснōв частьōв проєкта є то, же за каждый удобраный матеріал будеме платити грōші. $25 за назор и $45 за белетрію, тай каждый місяць єдна публікація каждōв бисїдōв ся буде уберати читачами за майлїпшу, и автор дӯстане щи $25 бōнус.

Лоґотип «Общества Русинськой Літературы»

А ко исе буде фінансовати? Даєш вшытко из свого, ци маєш пӯдпōру уд даякōї карпаторусинськōї орґанізації?

– Вшытко плачу сам из свого.

Тай вшытку рōбōту над проєктом ведеш сам?

– Єм главным адміністратором сайта и едітором матеріалӯв по-анґліцькы. Из руснацькоязычными матеріалами буде робити Томаш Калинич.

Яка є май главна главна цїль сього Общества?

– Главна цїль є пӯднятя стандарда русинськōї літературы. Хōчеме стати платфōрмōв дїля молодых талантованых русинськых автōрӯв. Містом, де бы могли указати людьом свōю твōрбу, тай дӯстати за тото даякі грōші. Дниськы лем тяжко даґде за дашто русинськоє мож дӯстати грōші, што є шкода. Хōтїв им тото вчинити даяк по-другōму.

Платити авторам будеме через PayPal, кидь дако ни годин буде ся из тым розобрати, будеме рїшати індівідуално.

На днишньых динь маєме дакӯлко кōдіфікацій руснацькōї бисїды, тай пōвно никōдіфікованых верзій на Пӯдкарпатьови. Будете загнаті матеріалы даяк редаґовати, бы удпōвідали даякӯй кōдіфікації?

– Сесе бы ся треба звідати Томаша, на такоє вӯн має, мож упōвісти, вōлну руку. В цїлōму сьме за рōзвōй вшыткых руснацькых діалектӯв, завто у векшынї трафункӯв будеме публіковати ōріґіналні верзії. Може у будучности ся ид сьōму щи вернеме.

Красно дякуєме Старікови за найденый час, тай держеме му персты у вшыткых його актівітах. Кидь вас Старікова творба заінтересовала, рекомендуєме слїдити за ним на сōціалных сїтьох.

– YouTube канал

– Facebook стōрӯнка

Кидь маєте дяку почитати щи даякоє інтервю, попозерайте испиc за ōдкликованьом: Інтервю

Далші статї из катеґōрії Інтервю читайте за удкликованьом
Реклама