rueпортал словник ґазета ґраматика

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

Русинська Вікіпедія – бисїда из адміністратором Томашом Калиничом

Бізӯвно вшыткі сьме чули за таку орґанізацію ги «Wikipedia», майвелика інтернетова енціклопедія, де годни сьме найти безмала вшытко, што нас інтересує. Тай бізӯвно вшыткі знаєме, же суть вшелиякі языкōві верзії Вікіпедії. Є анґліцька, нїмицька, рōсійська, украйинська, мадярська… Общо знама енціклопедія має 314 языковых верзій и веце ги 300 из них суть актівні – над нима ся штоденно трудять «вікіпедішты», так называвуть дописовачӯв статий. Тото вшытко сьте навірно знали, айбо ци знали сьте, же межи тыма 300 актівныма вікіпедіями є и наша – русинська?

Нидавно сьме ся на нашӯй стōрӯнцї у facebook звідали нашых пӯдписникӯв, ци чули ōни дашто за тōту нашу Вікіпедію? Резултат убзідовованя быв доста проґнозованый. Хōть и пōсудок заложеный на дакӯлкох дисяткох коментарюв ни є даяк фест репрезентатівный, айбо дораз 70 % коментатōрӯв упōвіли, же до того момента за нияку карпаторусинську Вікіпедію нич ни чули.

Тай видить ся, ōж из кӯлкӯстьōв убзвіданōї чиляди, пōміра тых, што ни знавуть, же и мы маєме такый інтересный проєкт, бы лем росла. Сись факт є доста смутный, бо робота над русинськōв Вікіпедійōв ся веде уже май дōвго ги 13 рōкӯв – 30. апрїля 2007. рōку была вчинена перва стōрӯнка енциклōпедії – за село Курӯв.

Первых пару рōкӯв ся наша Вікіпедія розшыряла у такназыванōму «інкубаторови», де, мож упōвісти, «мясоватїла». 14. новембра 2010. рōку языковый выбор Фōнду Вікімедія схвалив ідею русинськōї Вікіпедії и через два місяцї, 23. януара, ōна дӯстала свōю властну адресу rue.wikipedia.org. На тот момент убсяговала коло 1200 статий.

Уд тогды ся написало пōвно новых статий – на динь написаня сього матеріала у русинськӯй Вікіпедії суть 7944 статї – айбо потенціал сього проєкта ся итак ни розкрыв до кӯнця.

Главна стōрӯнка русинськōї верзію Вікіпедії.

У тōму є и наша хыба, бо дōкус мало за ниї ся пише вадь говорить.

И бы хōть крыхту пōлїпшити сітуацію рїшили сьме розказати за нашу Вікіпедію и пōбисїдовати из єдным из актівных вікіпедіштӯв, пӯдкарпатськым лінґвіштом Томашом Калиничом.

– Майнавперед, ци тямиш, як тай коли-сь ся дӯзнав за нашу вікіпедію?

Першый раз им дашто вчув за русинську Вікіпедію в 2010. рōцї — курто сперед тым, як она была ōфіціално одобрена ги окремый проєкт. У тот період за ниї ся споминало май часто ги типирь, тай поправдї вто было значноє досягненя. Удтовды редаґую дуже спорадично, коли нахōжу час тай дяку.

– Што типирь робиш на вікі? Маєш даякый пост, ци-сь обычный шоровый вікіпедішта?

Нас є мало, завто всї сьме необычні. Иппен у сись час маю пост адміністратора, та кроме самого писаня статий маю щи даякі орґанізаторські інструменты. В перспективі бы ся хōтїло злїпшити структуру сайта, майбулш на хосен новым редакторам.

– У якōму ставови є наша вікіпедія на днишньый динь? Є актівна, ци є ближе д даякӯй дрїмōтї, кидь мож так упōвісти? Яка є навщива? А кидь тот став пӯдлый, та як тото пōміняти?

На типирішньый час писаня и редаґованя йде каждый динь. За тōтї дисять рōкув даколи знало быти ай докус тихо, та дōбрі, ож нынї є даяка основа. Гōстюв маєме дас 50-100 тысяч каждый місяць, айбо сим цифрам хыбит контекст. Важно, ож нашу Вікіпедію не видко межи Русинами, раз ищи не найшла своє місто. Туй є предоста неухоснованого потенціала.

Матеріалы «Енциклопедії історії та культури карпатських русинів» уже выходят у русинському перекладї. Обы помочи проєктови, їх доста перенести на сайт. Ко бы хōтїв, може ся взяти за даяку май креативну задачу, напримір попрактиковати ся в товмаченю — файні статї сōхтуют ходити из єднōї Вікіпедії в другу.

Най русинська община увидит у сьōму проєктови штось свого. Наші театралы, вчителї, авторы бы могли дись написати дарабчик за свōю рōбōту. А кидь студенты русинськōї філōлōґії мусят товмачити тексты, чом бы товды не чинили статї на Вікіпедію, кōтрі пак щи кōсь прочитає?

Треба рōзуміти, ож Вікіпедія по-русинськы не буде кōнкуровати из Вікіпедіями на великых державных языках. Айбо годна файно запōвнити свōю нішу. Для того бы требало мати команду редактōрув. Хōть мнōгі статї на русинські темы уже май інформативні ги инде.

– Позад того, же там годин писати каждый, ци є потреба на днись даяк модеровати фунґованя вікі? Ци часто ся убявлять даякый «шкодник», за котрым пак треба «порайити»?

Така потреба є ачий на доґдеєднуй Вікіпедії, ото просто часть рутины. На щастя, технічно захарьовати намного май легко ги шкодити, та наші вандалы май келтуют свуй час ги редактōрув.

– Кӯлко є на днись актівных автōрӯв? Тай ци суть даякі правила по ґраматицї? Мусай писати даякōв русинськōв нōрмōв?

Уд 2017. рōку маєме фактично єдного активного автора, Іґōря Керчу, котрый пише на Вікіпедію каждоденно. Другі редакторы приходят періодично, так ги я. Статї сут ай в реґіоналных, ай в авторськых нормах. Главноє, обы текст мож было пōрōзуміти.

– Ци є даяка статістіка стōрӯнок, на яку тему є майпōвно статий? Чого є бӯлше, даякых локалных тем, ци дачого май ґенералного?

На око маєме пōрувнателноє число статий на містні и на вшилиякі ōбщі темы. Ото добре, ож по-русинськы ся пише не лиш за наші локалні явленя. Розказуйме світови за Русинув, а Русинам за світ!

Статя на русинськӯй вікіпедії за Републіку споєных Нідерландӯв авторства Іґōря Керчі.

– Пӯдкōниць – порекомендуй даяку статю, котра, на твӯй пōзӯр, файно написана и из кōтрōї читачі годни зачати познавати нашу Вікіпедію?

Зачати мож нараз из гōлōвнōї стōрункы, де найдете рубрику «Статя тыждня». Она має ай свуй архів — у 2010/11 рр. рубрику вюг основатель русинської Вікіпедії Gazeb, а з 2017. року зась веде Іґōрь Керча.

– Пару слӯв ид читачам …

Не буйте ся зачати редаґовати! Вікіпедія має свуй специфічный формат, айбо з ним вам поможут май присохтовані вікіпедішты. Можете ми писати на Вікіпедії авадь фейсбукови.

Дякуєме Томашови за інтервю и за його рōбōту над Русинськōв Вікіпедійōв. Надїєме ся, ōж вєдно ся нам вшыткым вдасть убернути векшый пōзӯр чиляди на такый інтересный и важный проєкт.

Кидь маєте дяку почитати щи даякоє інтервю, попозерайте испиc за ōдкликованьом: Інтервю

Далші статї из катеґōрії Інтервю читайте за удкликованьом
Реклама