rueпортал словник ґазета ґраматика

Демонолōґія: Водяникы

Демонолōґія: Водяникы

Русинська демонолōгія дуже багата на усякі переказы и вірованя простых русинӯв. Ничиста села постає для чиляди у образі фрасӯв, ночникӯв, упырӯв, бісӯв, блудӯв, чорнокнижникӯв, утопленикӯв, пувішиникӯв, водяникӯв и другых истот. По свōуму, ділю демонолōгію на два рōзділы: нечиста сила и єї містичні истоты тай босоркані, ворожкы и инше котроє ниє нечистōв силōв, айбо дуже из нив звьязано.

Саму велику робōту про демонолōгії Подкарпатя зробили Потушняк, Чōрі и Петрōвці, кутрі описовали як містичных истот у вірованях чиляди, так и босоркань и виды вōрōжінь тай инше. Также ни годен им ни спомнити Юрія Шиповича, котрый также написав дуже красні очеркы по демонолōгії.

Я пиричитовав ōты вшиткі очеркы и май ня чудуе, як ōто наші люди, кутрі давно были такі побōжні, так страшенно боали ся всякōї нечистоты. Тот страх, заставляв людий робити всякі обряды из сяченōв вōдōв, свічками, травами и так дальше про захист себе, файты си, хыжі и вшиткого опшаря. Но исе ōтдільна тема. У сьому очерку хōчу написати про водяникӯв у вірованнях русинӯв мого села Березникы. У народных вірованнях, водяникы ōто вōдні містичнї истоты, кутрі май часто любили силити ся пиля водяных млинӯв, пӯд мостами, у ріках и озер. У динь ōни, ги и остальна ничистота спали, айбо кōй приходили годины, та яли вылізати из воды та ходити по мостах, пиля рік, озер, дуже часто пиля млинӯв, де чикали на свōю жертву.

Старі русины Березникӯв казали, ош водяниками были жиды. Также у русинськӯй демонолōгії жидӯв, кутрі были корчмарями, пōвязовали из ночниками. Чōму именно жиды? Стара чилядь каже, бо ōни были нихрещині. Хōтя по вірованнях, усі тко быв нихрещеный чилядь пōвьязовала из ничистōв силōв.

Про водяникӯв є єдна истōрія, яку м чув сам и хōчу ї туй написати.

Чōлōвік цілый динь талантовав у хащи из дрывами, а пак понадвичӯр вирнув ся думӯв, заів, мало припочив и дорадив ся пӯти мало у жидӯвську кōрчму, на центру. Прийшōв, корчмарь-жид налляв му децу, єдну-дві и такуй зачав бисіду. Так посидів, поговорив и пӯшōв пак думӯв.

Ліг спати, айбо тōї ночи ни спало му ся нич. Думат си, ош кить уже нигоден уснути, та пӯде у кōнюшню (конюшня находила ся ниже школы) та дасть кōньом воды. Зобрав ся, пӯшōв. Якрас тоды были уже «страшні годины». Были у кōнюши двое кōнюв. Узяв ґазда відро и спустив ся ид ріці, убы зачирити воды. Айбо чим лиш хōтів чиряти та щōсь го вхопило и яло тягнути у вōду. Чōлōвік изусьої силы стара вся вырвати ся: копкав ничистое ногами, бив то відром, то ножом, що мав при сōбі, вхопив пак сокыря та убараняв ся ним. Лиґдвы-лиґдвы выдбив ся. ōта истота утікла гет у вōду. Уже было ґаздови ни до кōнюв, пилувчи ся пōбӯг думӯв.

Пак рано прōбудив ся и пӯшōв у кōрчму. Айбо сього дне, щōсь корчмаря-жида ни было. Замість нього робила му жона. «Де ти ґазда», - звідав чōлōвік, айбо жидка ни казала нич. Коли пӯшла зачирити, ци принисти палинкы, учув чōлōвік из другōї комнаты, тяжкый слабый голос корчмаря. Стало му дуже интересно та зайшōв у ōту кōмнату. Позират вӯн, а там на постили лижит жид, страшенно побитый, лиґдвы живый. Тоды нарас му стало понятно, що го сий ночи у вōду тягнуло. Тот увідів чōлōвіка и слабым голосом сирдито пувів: «Добре ти лиш єдно, бо там окрім тебе ищи двое кōнюв было, та ни мав им такōї силы, а инак ты бы свое відів!»

Така истōрія про жида-корчмаря, котрый у динь жив, ги обычный чōлōвік, а уночи ставав водяником. Ищи єдно ся доказуе народное вірованя, ош кōй особ є троє, тоды нечисть ни має такōї силы, бо боит ся Трōйці.

Также на кониць добавлю, Юрій Чōрі писав, ош млинарі мусіли “догōвōрьовати ся” из водяниками, убы ōты ни робили їм біды у млинах. Тōму приносили в жертву кугута чорного цвіта, авать цапа.

Убы усокотити ся выд водяника, треба носити при сōбі дащо сяченое.

Далші статї из катеґōрії Демонолōґія читайте за удкликованьом
Реклама