rueпортал словник ґазета ґраматика

«Прийшōв Спас – яблок натряс» – руснацькый сохташ на Яблочный Спас

«Прийшōв Спас – яблок натряс» – руснацькый сохташ на Яблочный Спас

(Про «три Спасы» и другый сохташ у книзі Юрія Чорія «Ой роде наш красний…обрядово-звичаєві традиції Закарпаття»)

Русинські народні вірованя (та й не лем русинські) знавуть три «Спасы»: 14 августа – «Медовый» (церковноє - Маковія), 19 – «Яблочный» (церковноє – Преображеня Господньоє), 29 – «Хлібный, Оріховый» (церковноє - Перенесеня образа Спасителя).

Май знамный – «Яблочный Спас», бо традиції двох другых вбирав у себе. Сьым сятом 19 августа заперавуть ся жнива. Так и казали: «По Спасу в полях - уже по жнивах». Майже всягды на покошеных нивах выдніли ся «спасувські бороды». Стебла тых «боруд» скрученували в пучок-китицю й переязовали червеным пантликом вадь ширинков (кестеманом). Датко не скошовав ту «бороду», аж докы наново не посіяв, а ткось зрізав, зязовав снопом, што называв ся обжинковым, и вєдно з грушками, яблоками й медом нюс до церквы сятити. Радовали ся: «Прийшов Спас - яблок (грушок) натряс!»

Кроме завершеня жнив, намаховали ся до сього дня убрати чеснок и цибулю, бо думали, же після Спаса названі овочі зачнуть гнити и кольчити ся в земли. Тому варовали ся: «На Спаса не чекай, а чеснок, цибулю поубирай!»

З дньом Другого Спаса (Преображеня Господнього) зачинав ся вадаськый сезон. Так и казали: «Спас иде - вадаску за собов веде!»

Спас, за народным вірованьом, раховав ся такой дньом третього приходу мерцюв из того світу за вшиток ярьньо-літньый період. Перші два приходы припадали на Страстный Четверь перед Великденьом и на Зелені Сята (Троїцькый тыждень). На сесь раз они приходили, штобы задержати ся аж до поминалного дня 1новембра, коли всі вірникы йдуть на теметув и запальовуть на могилах «свічкы памняти».

Особо затямливый Другый Спас сятом-отпустов в Ужгороді. Прочани йшли на отпуст цілыма процесіями. Організаторами тых вандровань были сілські сященникы й дякы. Збирали ся пиля церквы. Помоливши ся перед дорогов, брали церковні павісы й рушали з села. Їх проводжали співом звонув на звониці. Прибывши до Ужгорода, процесія занимала якоєсь невеличкоє місто пиля церквы. Там и ночовали. У церкві держало безперервноє Богослужіня, якоє проводили разні сященикы. Довкола церквы было нароблено фест будок-сповідалниць, у якых тихенько сповідали усіх жадавучых. Сповідь и молитва держали всю нуч и вшиток рано - аж до зачатку урочистої літургії. Потому было масовоє причастя и казав проповідь єпископ вадь ткось з числа верховного духовенства.

Після кунця богослужіня, тко мав у вариши родичув, близькых ци знакомых, йшов на гостину. Про Спас казали: «Минув Спас - бери гуню про запас», «Як прийде Спас, то й комар утратить бас», «Як прийде Спас - літо йде од нас».

И кедь на Другого Спаса день сухый - на суху осінь, кедь мокрый - осінь тоже буде дощовов, коли же погода на Спаса ясна - на тверду зиму.

Далші статї из катеґōрії Сохташ читайте за удкликованьом
Реклама