rueпортал словник ґазета ґраматика

Юрій Шипович за Алманах и ни лем (інтервю)

Юрій Шипович за Алманах и ни лем (інтервю)

Зачатком авґуста місяця на IV. засіданю СО «Русинськый културōлōґічный клуб» быв презентованый другый выпуск алманаху днишньōї русинськōї літературы. «Алманах» є волным прōдōвженьом пōпуларного руснацького журналу «Ōтцюзнина» [выпускав ся у роках 2016-2018].

«Русинськоє слово жыє» – презентація «Алманаха днешньої русинської літературы»

В споєню из сим-сьме контактовали гōлōву Русин-клуба и вєдно из тым шефредактора «Алманаху» Юрія Шиповича и поклали-сьме му дакӯлко звіданок тыкавучых ся їх нōвōї публікації.

(пряму бисїду лишаєме у оріґіналнӯй ортоґрафії)

Вӯдкі ся узяла ідея вчинити Алманах?

– Після того, як перестав выходити журнал «Отцюзнина», Юрій Продан подав идею выпускати «Алманах днешньої русинської літературы». Се было простіше; не треба было вести документтацію на пудузятника, платити податі, мати діло з «Укрпоштов» як таков, што розсилає матеріал. Та й выходить «Алманах» раз в рук, а не чотыри… мы вшиткы маєме сімї и оддаєме честь нашому народу й Отцюзнині, но не на хибу свойим родинам.

Тко робив над Алманахом, кӯлко часу заняла його реалізація?

– Збором матеріала и комунікаціями з писателями занимали ся мы з Проданом. Мы же й зберали фінансы на выпуск «Алманаха». Ушорьовав и редаговав тексты я. Безплатно поверстала матеріал Ирина Ижганайтіс. Она верстала й послідні чотыри ци пять (вже не тямлю) номеры «Отцюзнины» та «Алманаха 2019».

Другый рочник алманаху днишньōї русинськōї літературы

Якый тираж и як ся шырить Алманах?

– Тираж – 600 дарабув. Дописувачі мавуть по 10 дарабув гонорара. Другоє йде по-вшілякому: роздає ся меже активістами, спонсорами, штобы перекрити поточні розтраты – десь и продає ся.

«У нас не є выхода – за 30 рокув домудровали ся до того, што маєме 30 граматик й сміє ся з нас цілый світ…»

Які суть оснōвні темы твōрӯв?

– Тематика, як и жанрова гама – дуже широка. Тема любови до Отцюзнины, интимні и пейзажні мотивы стихув, оповідкы й новелы, спомины, великый пласт фіглярных як поетичных, так и прозовых творув. Товмацтва народных казок, «Енеїды» Котляревського и оповідок Чехова.

Яка причина всокоченя алтернатівных правописӯв у даякых творах?

– «Алманах» робив ся за граматиков Анны Мегелы. Правда у творах двох авторув были допущені декотрі «волности». Так у оповіді Ивана Завадяка мы лишили «ÿ». Се было мотивовано тым, же Иван Иванович є выходцьом з Верховины, де кажуть на «і» (на місті етимологічного «о»). тому не хотіли сьме заміняти го широкохоснованым й прописаним у граматиці - «у». Хоть на презентації «Алманаха» сам пан Завадяк заявив, што рано ци пуздно, а прийде ся чимись жертвовати, абы приняти єдині нормы, и никотрі фонетичні знакы туй не поможуть. Што до другого писателя, котрого тексты м не міняв нияк – се Александер Хуст (Александер Купар). З ним усе были непорозуміня щи в «Отцюзнині»: сесь автор все закликав до компроміса - «золотої середины», айбо заключала ся она у прийняті лем його позицій. Юрій Продан настояв, абы сьме так и печатали го. Айбо вижу, што веде се до повного хаоса: єден и тот же автор може у єдному й тому же стихови схосновати «кить», кіть», «кедь», «кідь». Што товды робити? Што лишати, а што справляти? В чиселнику середнього роду пишуть: «енно, янно, їнно, инно» и тд. З сим треба дашто чинити, а є такі «самородкы», што требувуть їх «шедевры» не кивати, другі беруть од них примір…тому надале, кедь буду редаговати «Алманах», «махновщина» ся заперать: вадь соглашавуть ся на редагованя за нормами, вадь най печатавуть ся за свої гроші. У нас не є выхода – за 30 рокув домудровали ся до того, што маєме 30 граматик й сміє ся з нас цілый світ.

Ци ведуть ся роботы над даякыми другыми проєктами кроме Алманаху?

– На разі – ньит. Каждый проект просить фінансової подпоры. А невизнані в Украйині русины не можуть розсчитовати на подпору державы. Не маєме подпоры и од братув-русинув за гатаром, хоть видячи часто наші ситуації й наші моцованя, могли бы десь и подпоровати, профінансувавши хоть-штось. Айбо часто чуєме з-за гатара лем котрих ись критикантув, котрі говорять нам, які сьме туй нетрібні, а жебы помочи – 0. При тому, то што чинять и чим ся хвалять русинські активісты у другых державах, є примітивным и смішным. Мы бы за тоты гроші, што они хоснувуть, горы перевернули. Но, айбо се так: емоції й цятка аналіза.

Дякуєме Юрію Шиповичови за найденый час и вшыткым пōнукаєме попозерати Алманах за ōдкликōваньом:
Алманах днешньої русинської літературы 2020

Далші статї из катеґōрії Інтервю читайте за удкликованьом
Реклама